Війна внесла свої корективи: ми живемо без свтло, чуємо повітряні тривоги, читаємо жахливі новини щодня. Але життя триває…
Цьогоріч ми підписали новорічні листівки чорнильними ручками і навчилися ставити відтиски із сургуча. Тож наші рідні отримали справжні ретро-листівки!
А ще ми мали безліч новорічних забав та ігор, наробили купу прикольних фото і… загадали одне велике бажання на всіх – ПЕРЕМОГУ УКРАЇНИ!
Щороку 9 листопада Україна відзначає День української писемності та мови. Роками її забороняли, знецінювали, знищували… Але вона вистояла. Нарешті ми зрозуміли, що її слід оберігати. Адже “це мова наших мам, бабусь і прапра-. Мова перших колискових і дивакуватих приказок, мова дідової лайки і пісень Івасюка. Мова свічечки букви «ї» і репресованої літери «ґ». Мова, за яку могли вислати в Сибір чи навіть вбити. Мова, що її століттями хотіли знищити.”
https://www.instagram.com/krapka.krapka/
Учні 6-Є долучилися до флешмобу Софії Безверхої, яка більше відома як культурна блогерка krapka.krapka., дізналися у своїх бабусь і дідусів, які цікаві слова ті вживають та уклали словничок. Читайте і насолоджуйтеся.
Хтозна, можливо, деякі слова повернуться у мову нашої молоді):
https://docs.google.com/presentation/d/1qrrcUiOzBEglZLDY7ZZo_y6pZ3jbWARmmAXWA2LIESE/edit?usp=sharing
https://docs.google.com/drawings/d/1YPk9wT73P86-5bMGMgP7vpHdS4FeIUqlmQ5u_8nmXl4/edit
https://interacty.me/projects/e639480a4253540c
Якщо Вам стали у нагоді ці матеріали, залиште, будь ласка, коментар на сайті!
Разом із учнями 6 класу мріяли про плани на канікули після нашої Перемоги і “збирали” їх у валізу.
Через війну в нашій країні ми знову не змогли зібратися разом в школі. Але зате ми відвідли разом з батьками музей просто неба в Пирогові. Ми поринули в інше століття, побували на інтерактивні екскурсії і познайомилися з побутом наших пращурів.
Останній дзвоник сьогодні пролунав для учнів 5-Є класу, щоправда, дистанційно… Все так незвично, скрізь тиша: шкільне подвір’я без дітей, порожні коридори, класи і навіть останній дзвінок пролунав неголосно… Війна в Україні змусила нас привчитися до нових реалій, забравши найцінніше в нашому житті – живе спілкування, зустрічі, екскурсії та прогулянки. Але попри те, що нас розділяють кілометри, зустріч онлайн подарувала нам не менше радості та незабутніх вражень. Цього разу ми говорили багато про Україну, її унікальність та людей і нашу ПЕРЕМОГУ!!! Сьогодні Гімн України звучав теж по-особливому, кожен рядок торкався серця. Хвилиною мовчання ми вшанували загиблих у війні мирних жителів та воїнів ЗСУ, завдяки яким ми маємо змогу навчатися сьогодні. А ще Білецький Андрій розучив пісню “Ой, у лузі червона калина” і заспівав її! Ми згадували наші будні у школі, планували наш наступний рік, мріяли про мир, перемогу і відпускали наші побажання у небо разом із віртуальними кульками!
Учні завжди з нетерпінням чекають на літні канікули, коли можна добре відпочити. Але часто діти залишаються без нагляду дорослих. Прогулянки наодинці або з товаришами часто можуть закінчитися трагічно, особливо під час війни. Тому сьогодні ми пригадали правила безпеки, які можуть врятувати життя!
Війна змусила багатьох українських дітей ховатися в укриттях, а потім покинути свої рідні домівки і їхати у далекі країни, подалі від небезпеки. Вони сумують за татами, які залишилися в Україні та за друзями, яких розкидало по світу. Вони щодня приходять до нових шкіл і вчаться адаптуватися до нових умов, розуміти вчителів та однокласників мовами, які раніше не вивчали. Родина учня 5-Є класу Новицького Максима теж переїхала до Німеччини, де хлопчик здобуває освіту. Максим провів чудову екскурсію школою, в якій навчається за кордоном та розповів про деякі цікавинки. Але попри все, він мріє про повернення в Україну!
