За основною дидактичною метою уроки поділяються на шість основних типів:

1. Уроки засвоєння нових знань;
2. Формування навичок і вмінь;
3. Узагальнення і систематизація знань і вмінь;
4. Контролю і корекції знань і вмінь;
5. Практичного застосування знань, навичок і умінь;
6. Комбіновані.

1. Урок засвоєння нових знань

Основна дидактична мета: ознайомлення з новими фактами, поняттями, законами, теоріями, твердженнями, з’ясування їх суті. Основні структурні компоненти, що характеризують даний тип уроку:
а) ознайомлення із змістом нового матеріалу;
б) встановлення деяких залежностей і зв’язків між елементами нових знань. Читати далі Типи сучасного уроку →

Наш час характеризується пошуком нових форм, методів і прийомів навчання. Сучасна школа потребує методів навчання, які б допомогли якісно навчити і розвинути потенціал особистості. Сучасне навчання спрямоване на те,  щоб готувати учнів пристосовуватися й активно освоювати ситуації соціальних змін.

На уроці іноземних мов особливу увагу займають форми занять, що забезпечують активну участь в процесі уроку кожного учня, стимулюють спілкування, сприяють формуванню інтересу й прагнення вивчати іноземну мову.  Ці завдання можна вирішити за допомогою ігрових методів навчання, використання наочності та рухів. Читати далі Гра – запорука успіху →

20 порад для викладачів:

• Ефективний процес навчання залежить не від матеріалу, а від того, яким саме чином цей матеріал подається.
• Якщо людина знає, що робити, але чомусь не  діє, значить, у неї недостатньо мотивації.
• Те, як ви конструюєте процес навчання, може вплинути на поведінку учнів. Нещодавно було проведено дослідження, в рамках якого учасники отримали списки завдань. Єдине, чим відрізнялись списки, – шрифт. Треба було визначити ступінь складності завдань. Завдання, викладені більш простим шрифтом, були класифіковані учасниками як легші. А група, якій довелося розбирати більш складний для читання шрифт, відповідно, оцінила завдання як складні.
• Дайте слухачеві можливість побути викладачем. Слухачі з внутрішньою мотивацією, звичайно, будуть багато вчитися самі, але вони отримають ще більше користі, якщо поділяться своїми знаннями. У процесі інші слухачі також зможуть знайти собі застосування, а вам не доведеться бути єдиним джерелом інформації та енергії.
• Зміни – це процес, а не подія. Не варто чекати змін відразу ж після першого пояснення.
• Тимчасові невдачі і роздратування – частина процесу.
  Виділіть час для того, щоб слухачі працювали над своїми власними завданнями. Звичайно, у вас можуть бути якісь стандартні вправи або завдання, які обов’язкові для всіх, але прогрес виявиться набагато відчутніше, якщо слухачі зможуть працювати над завданнями, які значимі для них.
• Не змушуйте їх ненавидіти вас. Не потрібно змушувати слухачів відсиджувати від початку до кінця заняття, яке їм насправді не дуже потрібно, – якісь частини курсу можна пропонувати на вибір або для домашнього вивчення.
• Уникайте розлогих пояснень і міркувань. Можливо, теорія здається вам приголомшливо цікавою, але слухачі із зовнішньою мотивацією швидше віддадуть перевагу повіситись, ніж все це слухати. Робіть вибір на користь конкретних прикладів і завдань, які безпосередньо пов’язані з життєвими ситуаціями.
• Пам’ятайте, що коли я кажу «цікава», то маю на увазі «цікава для слухачів».
  Задавайте цікаві запитання. Якщо на питання, яке ви задаєте, відповісти можна за допомогою Google, то до категорії цікавих його віднести не можна. По-справжньому цікаві питання вимагають від слухача інтерпретації або застосування отриманої інформації, а не просто її вилучення з пам’яті. Питання на знання матеріалу ніколи не були особливо захоплюючим завданням, але в нинішній вік інформації і технологій вони перетворюються на порожню витрату часу.
• Спробуйте заінтригувати слухачів. Чи можете ви придумати якусь таємницю, яку потрібно розгадати? Цікаво подати інформацію? Почати заняття з природознавства з питань, наприклад: «Чому у Сатурна є кільця? І чому ні в однієї іншої планети в Сонячній системі їх немає? »
  Якщо слухачі бачать, що інші занурені в матеріал, або якщо група учнів знає, що попередні слухачі цілком впоралися, то ймовірність того, що вони самі будуть встигати, вища.
• Задавайте питання. Набагато складніше «відключитися», якщо доводиться думати над відповіддю.
• Додайте різноманітності. Чергуйте презентації, вправи, види медіа.
• Контекст, контекст і ще раз контекст. У процесі навчання корисно створювати контекстуальні зачіпки, які дозволять слухачам краще запам’ятати матеріал.
• Розкажіть історію. Слухачі на диво добре запам’ятовують цікаві історії, особливо ті, що викликали у них сильні емоції.
  Завжди намагайтеся пробувати в процесі викладання щось нове.
• Жартуєте!
• Нагороджуйте. Дослідження, в ході яких учасники отримували очікувані і несподівані нагороди, показали, що активність у структурах мозку, відповідальних за передчуття і реакцію на заохочення, вище, якщо нагорода буде несподіваною. Тобто реакція на несподівану нагороду набагато сильніше, ніж на ту, про яку людина вже знає.

Розв’яжіть учням руки:

• Вислуховуйте їхню думку з приводу того, наскільки добре була засвоєна та чи інша тема.
• Дозвольте їм самим вибирати, з чого починати або в якому порядку проходити матеріал. Нехай вони самі приймають рішення про те, які завдання або проекти виконувати.
• Активізуйте міжособистісне спілкування. Кожен учасник групи може поділитися своїми поглядами та досвідом, а обговорення і дебати завжди підвищують інтерес до теми. Можна організовувати дискусії на задані теми, разом попрацювати над якою-небудь темою і представити її групі, підготувати аргументи на користь різних точок зору, провести дослідження і відзвітувати про його результати.
• Не переставайте задавати собі питання «Чому?» І «Що поганого трапиться, якщо вони не будуть це знати?», Щоб визначити справжню мету навчання. Два питання – «Чи буде слухач займатися цим в реальному житті?» І «Як визначити, що у нього це вийшло?» – Допоможуть переконатися в тому, що ваші цілі мають сенс і здійсненні.